я безумен только при норд-норд-весте; когда ветер с юга, я отличаю сокола от цапли
молитись, не їсти м*яса, висипатись
страшно, мабуть, бути поетом: ти живий тільки тому, що можеш - маєш! - писати, завжди буде
останній
вірш
останнє
слово
остання
б
у
к
в
а
і все, і все, і все, чому Марина Іванівна моя повісилась не одразу, як захотіла? тому що ще могла писати
а потім - ліміт! - зникаєш, тебе немає, все, розірвало, бо хто ти будеш без всього цього? тільки пустка
якщо ти, звичайно, справжній поет, о! не розумію, як люди можуть любити погані вірші, як вони можуть! на тлі величезних талантів
поезія - це неймовірна штука, господи, це найкраще, що є в моєму житті
і тільки єдине, не знаю, чи можу писати я, тобто... чи МАЮ писати я?
і коли остання буква, якщо маю?